- натурфілософ
- —————————————————————————————натурфіло́софіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
натурфілософ — а, ч. Послідовник натурфілософії … Український тлумачний словник
натурфілософія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
натурфілософія — ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи … Український тлумачний словник
натурфілософський — а, е. Стос. до натурфілософії та натурфілософа; власт. їм … Український тлумачний словник
пневма — и, ж. У давньогрецькій натурфілософії і медицині – сила, яка регулює дихання і пульс; пізніше – життєва сила, дух; у християнстві – святий дух … Український тлумачний словник
геологія — геология geology Geologiе наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Поділяється на ряд дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку,… … Гірничий енциклопедичний словник
ґеми — геммы gemmary Edelstein дорогоцінні камені. В укр. науковій термінології термін ґеми відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705 1709 рр в Києво Могилянській академії … Гірничий енциклопедичний словник